Графіт піддають термічному нагріванню і він перетворюється на пухку і легку субстанцію під назвою ТРГ (термо розширений графіт). Застосовують ТРГ для очищення поверхні води і землі від нафтопродуктів. 1 грам ТРГ може адсорбувати 50-60 грам нафтопродуктів.
Унікальний пристрій для виробництва ТРГ 20 кг/год. Всі відповідальні ущільнення атомних електростанцій будуть замінені прокладками сальниками з ТРГ.

Розроблено в лабораторії фізики металів та кераміки Київського університету ім.Т.Шевченка

Дива створює графіт// «Освіта». - 2009. - № 45.- с.6

Першовідкривач А-води Сергій Постнов. А-вода по властивостям рідина характерна для води живих організмів. Властивості: віддає організму потенціальну енергію в органи, які потребують допомоги в лікуванні. Визнання відкриття -нагороджено Науково-виробниче об'єднання «Исток» медаллю Роберта Коха Європейської академії природничих наук за роботу Роль А-води у живих організмах.

А.Власенко. Первооткрыватель пограничного слоя воды Сергей Постнов. //Факты -2009-№ 197.-с. 15

30 листопада 2009

Дослідники із США відкрили новий клас біологічних антифризів, представники якого вперше не містять поліпептидного фрагмента.
Новий біологічний антифриз, виділений із організму жука U. сeramboides (арктичний жук), який здатний витримувати температури до -60°C. Речовина представляє собою гетерополісахарид, який складається із манопіранозних і ксилопіранозних ланок, пов'язаних із ліпідним фрагментом через ксиломанозний залишок.
Високомолекулярні сполуки, що здатні викликати тепловий гістерезис (відмінність температур плавлення і замерзання розчину), знайдені у багатьох організмах, що здатні виживати при виключно низьких температурах від бактерій до риб. Усі описані до даного часу біологічні макромолекули, які викликають гістерезис, відомі як білки-антифризи, представлені білками-глікопротеїдами.
У рамках виконання дисертаційної роботи Кент Уолтерс із Університету Нотр Дам (Індіана) намагався виділити і очистити білок AFP, отриманий із холодостійкого арктичного жука Upis ceramboidesas. За словами його наукового керівника Джека Думана, Уолтерс безуспішно намагався виділити глікопротеїд протягом двох років - зразок антифризу, виділений ним, викликав тепловий гістерезис, але не містив поліпептидного ланцюжка.
Працюючи у співпраці із колегами із Інституту Арктичної Біології і Університету Аляски у Фербенксі, Уолтерс і Думан визначили, що новий фактор теплового гістерезисну представляє собою гліколіпід, термінальний ксиломанозний фрагмент якого зв'язаний із жирною кислотою, що входить до складу клітинних мембран.
Думан вважає, що виділений ними антифриз сприяє прояву теплового гістерезисну у відповідності з механізмом, характерним для білків - антифриз зв'язується водневими зв'язками із кристалами льоду і заважає їх росту. Проте дослідники не знають, яким чином антифриз діє в організмі Upis ceramboidesas. Дослідники відмічають, що морозостійкі організми стійкі тільки до впливу позаклітинного льоду, внутрішньоклітинне (цитоплазматичне) замерзання зазвичай призводить до смерті організму. Думан передбачає, що зв'язування ксиломанозного антифризу із мембраною клітини і, можливо локалізація нового антифризу біля мембрани клітини перешкоджає контакту цитоплазми клітини із позаклітинним льодом.
Джефрі Бейл, спеціаліст по комахах, які виживають при низьких температурах, із Університету Бірмінгема відмічає, що результати, отримані в роботі Уолтерса і Думана, виводять уявлення про біологічні антифризи на новий рівень - дослідники із Індіани ідентифікували принципово новий клас непептидних сполук, здатних до прояву такого ж ефекту теплового гістерезисну, який виявляють білки-антифризи.
Ресурс: http://www.chemport.ru/datenews.php?news=1927

У найближчі десятиліття в наше повсякденне життя прийде багато революційних наукових рішень - надзвукова цивільна авіація, штучне м'ясо і глобальний контроль над кліматом. Освоєння космосу, створення комп'ютера і розшифровка ДНК стали найважливішими науковими відкриттями XX століття, який, на думку більшості вчених, був найреволюційнішим за всю історію людства. Однак XXI століття обіцяє стати не менш вагомим.

У найближчі десятиліття стануть реальністю й інші абсолютно фантастичні, з точки зору звичайної людини, речі. Корреспондент проаналізував прогнози вчених і пропонує читачам поглянути на деякі з чудес, які стануть частиною повсякденності в найближчі 10-15 років.

Про механізми впливу на клімат - так званої технології геоінженерингу - писали дуже багато фантасти. Першим, хто виніс відносно реалістичну пропозицію з оптимізації клімату, був голландський фізик, нобелівський лауреат Пол Крутцен. Він висловив ідею про запуск у верхні шари атмосфери хмар з частинок сірки, здатних відбивати сонячне світло назад у космос і таким чином охолоджувати планету. Слідом за Крутценом свої ідеї почали висувати й інші вчені.

Так, група американських фізиків пропонує по всьому світу здійснювати в промислових масштабах захоронення вуглекислого газу в більш не використовуваних нафтових свердловинах. Британський інженер Марк Кепрон пропонує вирощувати особливі водорості, а потім закопувати їх у землю в особливі порожнини, які він називає "геотермальними заводами". Водорості будуть споживати вуглекислий газ, натомість виробляючи метан. Його, у свою чергу, можна вловлювати і використовувати в енергетиці.

Американський учений Тім Крюгер пропонує наситити світовий океан великою кількістю вапна, завдяки чому той почне поглинати більше вуглекислого газу і знизить парниковий ефект. Вчені переконані, що більшість їхніх ідей можуть бути реалізовані вже в найближчі десятиліття і дозволять істотно вплинути на клімат Землі.

Майже 2 мільярди людей на планеті зазнають нестачі харчових продуктів, тобто фактично голодують. Для багатьох регіонів потрібні нові види сільськогосподарських продуктів, констатують науковці. І активно займаються генетичною модифікацією різних рослин для того, щоб примусити їх рости в нехарактерних умовах, а також звести до мінімуму втрати врожаю.

Радикальним вирішенням проблеми всесвітнього голоду може стати штучно вирощене м'ясо. На перший погляд, яловичина, отримана без участі корів, здається абсурдом. Однак деякі вчені дотримуються іншої думки. Так, аспірант університету Меріленда Джейсон Метіні переконаний, що м'ясо можна вирощувати в пробірці, використовуючи клітини тварин. "Однієї клітини теоретично вистачить, щоб виробляти все м'ясо, яке споживається на планеті, - говорить він. - Для одержання рибного філе і курячої грудинки риби і кури не знадобляться".

Метіні пропонує вирощувати клітинні культури на особливих мембранах, здатних розтягуватися під впливом температурних коливань. Щоправда, крім м'язових тканин необхідно вирощувати й інші м'ясні компоненти, наприклад жир. Як це зробити, неясно. Метіні, як і деякі інші вчені, переконаний, що м'ясо може виявитися дуже корисним для здоров'я. Адже при виробництві можна буде запрограмувати його склад, наприклад, знизити рівень холестерину і підвищити вміст корисних речовин.

Зокрема, Королівська шведська академія наук оголосила, що вченим присуджена премія "за дослідження структури і функції рибосоми", що зчитує інформацію з ДНК і синтезує білки. Премію розділять між собою Векатраман Рамакрішнан з Лабораторії молекулярної біології в британському Кембриджі, Томас Стайц з Єльського університету (США) і Ада Йонат з Інституту Вейцмана (Ізраїль).

Нобелівський комітет при Каролінському медичному інституті у Стокгольмі оголосив імена трьох учених, яким присудили Нобелівську премію, - це австралійка Елізабет Блекберн, яка працює у США, американка Керол Грейдер, а також її співвітчизник Джек Шостак.

Робота вчених має велике значення для пошуку нових шляхів лікування раку і розуміння процесу старіння організму, відзначає Королівська академія.

Премія вручається вченим "за відкриття того, як хромосоми захищаються теломерами і ферментом теломеразою". Теломери - кінцеві ділянки хромосом, які захищають їх. При кожному поділі клітини теломери коротшають. Коли теломера "закінчується", клітина вмирає, що веде до старіння організму. Гіпотеза про існування такого механізму вперше була висунута в 1971 році радянським вченим Олексієм Оловниковим.