Відкритий урок

ТЕМА: Глобальне потепління.

МЕТА: Ознайомити дітей з поняттям „парниковий ефект" та з наслідками зміни температури на Землі. Спрямувати увагу дітей на пошук оптимальних шляхів вирішення проблеми глобального потепління. Формувати пізнавальні інтереси у дітей. Розвивати почуття відповідальності та прагнення участі в убезпеченні нашої планети від шкідливих впливів.

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ: інформативно-рецептивний, практичний.

ОБЛАДНАННЯ: Схема: „Сили, які керують кліматом".

Форма уроку: Глобальний телеміст.

ХІД РОБОТИ:

Напис на дошці:

„Антропогенно спричинені зміни клімату - реальність". Вони накладаються на природні зміни, а це призводить до резонансного ефекту, внаслідок чого картина світу стрімко змінюється. Метеорологи встановили, що в Україні середня температура за останні десять років підвищилася на 0,3 - 0,6°С, тоді як за останні сто років - на 0,7°С. Зросла кількість стихійних метеорологічних явищ (зливи, буревії), різних катаклізмів. За розрахунками, підвищення температури на 2°С вже може викликати незворотні зміни".

Екотиждень, грудень, №8 (Всеукраїнська екологічна газета створена за сприяння Міністерства охорони навколишнього природного середовища України).

Ведучий: Увага! Всім супутниковим станціям готовність №1! Глобальний телеміст розпочинає свою роботу. Сьогодні ми працюємо над проблемою глобального потепління яке загрожує планеті Земля.

Деякі гази, що містяться в атмосфері, не дають сонячному теплу, відбитому від земної поверхні, вийти в космос. Це явище називають парниковим ефектом.

Якщо кількість цих парникова газів збільшиться, на Землі може стати занадто тепло.

Наука: Загроза дійсно інує. Глобальне потепління загрожує парниковим ефектом. Але майте на увазі, що слід розрізняти природний парниковий ефект і парниковий ефект, що виник в результаті діяльності людини.

Природа: За мільйони років свого існування я дбала про Землю як могла. Інколи мені самій доводилося змінюватися, Але ці зміни залежали не лише від мене. Ось і тепер відбуваються зміни, Але пов'язані вони,в першу чергу, зі змінами клімату.

Клімат: Я і сам дивуюся тому, що твориться. Але і я залежу від багатьох чинників. На мене впливає Сонце та його енергія.

Наука: Всім відомо, що життя на Землі залежить від величезного ядерного реактора, який ми називаємо Сонцем. Якби Сонце давало нашій планеті менше тепла, вона б укрилася льодом; якби воно давало більше тепла, то Земля перетворилася на розпечену сковорідку.

Сонце: Я вас вітаю, земляни. Мені дуже приємно було чути про те, що від мого тепла і світла залежить Ваше життя. Але я цього майже не відчуваю. У мене так багато цього добра, що я готовий ділитися ним з усіма, хто цього потребує. Але ділити на частиночки своє тепло я не можу. Ви постарайтеся якось самі визначити скільки чого вам треба.

Природа: Не забувайте, що Сонце дуже далеко від нас.

Наука: Прошу зауважити, що Земля обертається навколо Сонця на відстані близько 150 мільйонів кілометрів, і отримує вона лише половину однієї мільярдної усієї енергії, що виробляє Сонце.

Атмосфера: Але ж приблизно третину цієї енергії я відбиваю назад у відкритий простір.

Наука: Так, і ось із тієї енергії, яка дістається Землі, 0,02% використовується рослинами для фотосинтезу, а решта йде на підтримання багатьох природних процесів: зігрівання земної поверхні, океанів і атмосфери, переміщення повітряних масс, хвиль, океанічних течій, випаровування і кругообіг води.

Екологія: Проте ця енергія, що надходить на Землю, не призводить до загального потепління, бо, пройшовши через природні процеси, вона знову випромінюється у космічні простори.

Клімат: Прошу пам'ятати: я залежу від багатьох чинників.

Атмосфера: Так, не лише Сонце визначає температуру Землі, але і відіграю в цьому процесі неабияку роль. Я цього ніколи не заперечувала.

Наука: Так. Земля та місяць розташовані на однаковій відстані від Сонця, тож обидва небесних тіла отримують приблизно однаковий обсяг тепла від Сонця. Але пересічна температура Землі +15° за Цельсієм, а пересічна температура Місяця складає -18°. А різниця в тому, що у Землі є атмосфера, а у Місяця немає.

Екологія: Так, наша атмосфера - це пелюшки для Землі, які складаються з кисню, азоту та інших газів, вона затримує певну частину сонячного тепла, а решта повертається в космос. Але, більша частина цього випромінювання не потрапляє в космос,оскільки певні гази в атмосфері поглинають його й відбивають назад до земної поверхні, що сприяє нагріванню Землі.

Атмосфера: Так, але якби я не не затримувала таким чином сонячне тепло, то на Землі не було життя, як і на Місяці. Я зовсім не хочу шкодити Землі та її мешканцям.

Наука: Наша атмосфера складається на 99% з двох газів - азоту та кисню. Ці гази відіграють важливу роль у складних кругообігах, які підтримують життя на Землі, однак вони майже не мають прямого впливу на клімат.

Клімат: Так, так. Я маю зауважити, що вся регуляція моєї діяльності здійснюється за допомогою 1 відсотка атмосфери, тобто парникових газів, що затримують тепло.

Атмосфера: І не бачу в цьому нічого поганого. Крім цього маю повідомити, що найважливішим парниковим газом є водяна пара. Кожна молекула водяної пари несе теплову енергію. При охолодженні і конденсації у хмарі водяної пари виділяється тепло, а це призводить до виникнення конвекційних течій, що впливає на погоду і клімат.

Клімат: Це дуже влучно підмічено. Я і моя коллега погода особливо залежимо від швидкого переміщення водяної пари в нашій атмосфері. Ці переміщення відіграють важливу та складну роль в нашому стані.

Атмосфера: Також маю зазначити, що не лише водяна пара підтримує життя на Землі. Зверніть увагу на вуглекислий газ. Його найчастіше згадують як винуватця глобального потепління, Але це велика помилка - вважати вуглекислий газ лише забруднювальною речовиною, адже він є важливим складником у фотосинтезі, процесі під час якого зелені рослини виробляють для себе продукти споживання. Ось зауважте, люди і тварини вдихають кисень, а видихають вуглекислий газ, рослини ж вбирають вуглекислий газ, а виробляють кисень.

Клімат: Але якщо в атмосфері є надто багато вуглекислого газу, це сприяє потеплінню, а від цього змінюємося я і погода.

Наука: Зверніть увагу: не лише Сонце та атмосфера визначають клімат. На нього також впливають океани, льодові щити. Поверхневі мінеральні речовини, рослинний покрив, земні екосистеми, сукупність біогеохімічних процесів та механізм обертання Землі.

Екологія: Не забувайте, шановні,про діяльність людини. Саме в результаті діяльності людини в атмосфері збільшується концентрація так званих «парникових газів»: вуглекислого, метану, окису азоту, хлорфторвуглеців.

Наука: Ми вже фіксуємо рекорди жари:

В Києві в липні 2007 року побито зразу декілька рекордів за всю історію метеоспостережень: +35 °.. .36° С, в Болгарії + 45°, в Чорногорії +44° С, в Італії +41°, в Індії + 46 °С. «Хвилі тепла» накрили Україну в травні та серпні, Південно - Східну Європу в червні та липні. Під час « хвиль тепла» вночі повітря остигало лише до + 22  . Раніше так було лише в тропіках. В Чорному та Середземному морях вода на два градуси тепліша ніж звичайно.

У Великобританії літо 2007 року стало найвологішим за 240 років метеоспостережень. 20 липня за 24 години вилилося 120 мм води (для порівняння: в Москві за весь липень випало 81 мм). У Франції це літо найвологіше за 50 років. Від потопів постраждали Швейцарія, Німеччина, Болгарія, Румунія, північ Греції, Іспанія. В Китаї повені загубили 1140 чоловік - такого розмаху стихія не досягала

з 1954 року. Циклон із Аравійського моря залив дощами Оман, Емірати, Іран (вперше з 1945 року). В Австралії з 23 по 25 серпня з хмар пролилося 800 мм вологи.

В серпні тропічний ураган «Дін» згубив 25 чоловік на Антильських остовах, на Ямайці - затопив 80% території. Циклон «Гону» в Аравійському морі підняв вітер до 80 м/сек. В Китаї смерч забрав життя 11 чоловік та зруйнував 150 бетонних будинків. Від шквалу під час гроз постраждали багато регіонів України та європейські країни.

Ґрунтова засуха в Україні. За перші 5 місяців випала третя частина опадів, а літо на 30% сухіше, ніж звичайно. Одну із найсильніших засух в історії пережили на початку літа Бельгія (дощів не було 36 днів підряд), північні провінції Китаю, Молдавія та заокеанський штат Флорида. Сильні лісові пожежі в Греції, Італії Хорватії, Болгарії, на Канарських островах , в деяких регіонах України (Херсонщині, Криму).

Ліси: Так. Ми вже серйозно постраждали від діяльності людства: нас вирубують, нас палять!

Екологія: Людство своїми діями спричинює глобальне потепління. Я засвідчую, що гази від промислового виробництва, вирубування лісів, збільшення кількості пожеж, зростання вулканічної активності, спалювання палива та сухого листя, робота атомних і теплових електростанцій, викиди транспорту в першу чергу є причиною «парникового ефекту» і, як наслідок, глобального потепління.

Атмосфера: Мені все важче і важче захищати Землю від космічних впливів, а головне, боротися з наслідками негативних впливів людства.

Погода: А погляньте, що творять зі мною! Віками все було зрозуміло: зима - холодна, зі снігами та морозами, а літо - тепле і з дощами. Нині ж всі закони порушені. Людство нарікає на „погану погоду", але ж само і створює передумови для погіршення мого стану. А в кінцевому результаті постраждає само. Але ось що дивно: з глибокої давнини до наших днів воно існувало в гармонії з природою, обмежувало себе строгими правилами природокористування і зовні скромним побутом. В давнину людство нічого не знаючи про екологію, про її закони, не

маючи сучасного рівня освіти розуміло якимось шостим чуттям, що природу треба шанувати. Що ж діється з людством сьогодні?

Наука: 3 свого боку можу підтвердити: лише незначна зміна температури у світовому кліматі може завершитися катастрофою. Ось мої прогнози на це сторіччя в разі продовження негативних впливів людства на природу:

-Регіональні стихійні лиха (посухи, бурі, повені, урагани та ін.);

-погіршення стану здоров'я людства (хвороби, паразити та ін.);

-загроза існуванню лісів, боліт (посухи, пожежі, та ін.);

-підвищення рівня морів.

Екологія: А для порятунку нашої чудової планети потрібно не так вже і багато. Якщо людство буде:

-застосовувати безвідходні технології на виробництві;

-опале листя не спалювати, компостувати;

-забезпечувати озеленення міст і селищ;

-ставити очисні фільтри;

-користуватися відновлювальними джерелами енергії;

-впроваджувати „екологічно чисті" марки пального,

-здійснювати правильне планування житлових і промислових районів у

межах міста;

забезпечувати екологічно обґрунтоване зрошення земель -ми впораємось з нашими негараздами, очистимо і захистимо від загибелі планету Земля.

Ведучий: Наш час в ефірі закінчився, але робота над проблемою глобального потепління продовжується. Пропоную в наступній передачі заслухати людство. Нам стало відомо, що певні кроки для вирішення цієї проблеми воно вже зробило:

-    1992р. - світовий самміт з глобальних екологічних проблем в Ріо-де-Жанейро та підписання 175 країнами світу міжнародної Рамкової Конвенції ООН з питань зміни клімату. На сьогодні цей документ підписаний вже 185 державами світу;

-    1997р. - Конференція сторін Конвенції в Кіото (Японія) та підписання Кіотського протоколу відповідно до якого країни повинні зменшити викиди парникових газів. Всім дякуємо за участь. Глобальний телеміст свою роботу завершив. До нових зустрічей в ефірі.

Підготувала: Цюнь Л.О., методист відділу екології НЕНЦ

З приводу публікації та цитування звертатися: verbitskiy@nenc.gov.ua (Володимир Валентинович Вербицький). При цитуванні посилання на сайт www.nenc.gov.ua обов`язкове.