10.10.2008 р. № 161

Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України та Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України з 2008 року оголошують довгостроковий науково-освітній проект «Оптимізація озеленення території навчальних закладів» (положення додасться).
Тривалість проекту розрахована на п'ять років. Кожний рік виконуються завдання нового етапу.
Мета проекту: визначити і реалізувати шляхи оптимізації озеленення територій навчальних закладів в Україні.
І етап науково-освітнього проекту проводиться з листопада 2008 р. по листопад 2009р.
Завдання І етапу:

• здійснення ретельної інвентаризації насаджень території навчально-виховного закладу;
• ознайомлення з асортиментом посадкового матеріалу (під час проведення екскурсій, походів; опрацювання каталогів, прайсів тощо);
• розробка проекту (реконструкції або створення) шкільного дендрарію:
  • вибір і планування земельної ділянки навколо навчально-виховного закладу;
  • обґрунтування концепції учнівського дендрарію;
  • підбір видового складу дерев і кущів;
  • формування розсадника;
  • підготовка фунту.

До участі в науково-освітньому проекті «Оптимізація озеленення території навчальних закладів» залучаються учні, педагогічні працівники загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.
Про результати своєї роботи учасники проекту повідомляють Всеукраїнському оргкомітету: 04074 м. Київ, ВУЛ. Вишгородська 19. НЕНЦ (відділ біології): до 1 грудня 2009 р.

Телефон для довідок: 430-04-91.

Директор НЕНЦ      В.В.Вербицький

Затверджую	Затверджую
Директор Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України,	Директор Національного еколого-натуралістичного центру МОН України
доктор біологічних наук	доктор педагогічних наук
Заіменко Н. В.	Вербицький В. В.
09.10.2008 р.	08.10.2008 р.

Положення про проведення науково-освітнього проекту «Оптимізація озеленення території навчальних закладів»

I. Загальні положення
Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді Міністерства освіти і науки України, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України та Науковий центр екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України оголошують довгостроковий науково-освітній проект «Оптимізація озеленення території навчальних закладів».
II. Актуальність теми
Зелені насадження навколо навчальних закладів (насамперед, середніх загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчальних закладів) виконують поліфункціональне призначення: санітарно-гігієнічне, захисне, архітектурно-художнє, протипожежне, рекреаційне, навчально-виховне.
Планування, проектування та створення учнівських дендраріїв нині повинно спиратися на досвід інтродукції та акліматизації рослин у дендропарках та ботанічних садах України, а також на правила садово-паркової архітектури. Нажаль, на території більшості загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів насадження формувались здебільшого стихійно з переважанням плодових садів, які нині втратили своє призначення, тому потребують реконструкції, оновлення, оптимізації з урахуванням екологічних умов території навколо навчального закладу.
III. Мета проекту
Визначити і реалізувати шляхи оптимізації озеленення територій
навчальних закладів в Україні
IV. Етапи та завдання проекту«Оптнмізація озеленення території навчальних закладів».
Тривалість проекту розрахована на п'ять років. Кожний рік
виконуються завдання нового етапу.
Підсумки по кожному етапу підводяться окремо.
Залучитися до виконання завдань проекту можна на будь-якому етапі.

І етап науково-освітнього проекту проводиться з листопада 2008 р. по грудень 2009 р.

За пропозицією від вчених Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України та Наукового центру екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України завдання ІІ етапу науково-освітнього проекту буде надіслане після підведення підсумків І етапу.

І етап науково-освітнього проекту«Оптиімізація озеленення території навчальних закладів».
Мета: з'ясувати та проаналізувати сучасний стан і можливі перспективи озеленення навчально-виховного закладу.
Завдання І етапу:

• здійснення ретельної інвентаризації насаджень території навчально-виховного закладу (заповнення інвентаризаційної картки (див. додаток №1) та анкети (див. додаток №2);
• ознайомлення з асортиментом посадкового матеріалу (під час проведення екскурсій, походів; опрацювання каталогів, прайсів тощо);
• розробка проекту (реконструкції або створення) шкільного дендрарію:
  • вибір і планування земельної ділянки навколо навчально-виховного закладу (див. дод. №3);
  • обгрунтування концепції учнівського дендрарію;
  • підбір видового складу дерев і кущів;
  • формування розсадника;
  • підготовка грунту.

Про результати своєї роботи учасники проекту повідомляють Всеукраїнському оргкомітету: 04074 м. Київ, вул. Вишгородська, 19. НЕНЦ (відділ біології); до 1 грудня 2009 р.
V. Учасники проекту.
До участі в науково-освітньому проекті «Оптимізація озеленення території навчальних закладів» залучаються учні, педагогічні працівники загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів.
VI. Керівництво проектом.
Керівництво науково-освітнім проектом "Оптимізація зелених насаджень", підведення підсумків та визначення переможців здійснює

оргкомітет та конкурсна комісія, що створені з представників Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, Наукового центру екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України та Національного еколого-натуралістичного центу учнівської молоді МОН України.
Науковий координатор проекту - Байрак Олена Миколаївна, доктор біологічних наук, професор, заступник директора з наукової роботи Наукового центру екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу НАН України.
VII. Оцінювання представлених матеріалів.
Головним критерієм відбору переможців 1-го етапу є оформлення реєстраційної картки видів, анкет відповідно до вказаних вимог та представленого проекту учнівського дендрарію (дод. №1,2).
VIII. Визначення переможців.
Переможці науково-освітнього проекту нагороджуються:

• - путівками до Всеукраїнського табору „Юннат" (для дітей).
• - почесними Грамотами Національного еколого-натуралістичного центру МОН України.

IX. Очікувані наукові результати.
На основі узагальнених даних готуються колективні наукові публікації, котрі подаються до різних наукових видань.
X. Фінансування.
Фінансування експедицій, екскурсій, походів та інших заходів в рамках проекту здійснюється за рахунок місцевих бюджетів і залучених коштів.

Додаток №1

ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНА КАРТКА

1. Українська назва виду
2. Латинська назва виду
3. Назва родини
4. Природний ареал
5. Життєва форма
6. Декоративні ознаки
7. Орієнтовний вік (роки)__
8. Висота рослин (м)
9. Діаметр стовбура (см)
10. Форма крони
11. Наявність біологічного та механічного пошкодження
12. Особливості генеративного розвитку
13. Кількість особин
14. Місце розташування рослин
15. Принцип насадження
16. Ким і звідки привезено

Додаток №2

Дана анкета розроблена спеціалістами Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України для проведення моніторингу зелених насаджень території навколо навчальних закладів.

Анкета „Сучасний стан зелених насаджень навколо загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів"

1. Яка загальна площа пришкільної території?
2. Яка площа відведена під зелені насадження:

• - квітники:
• - плодовий сад:
• - учнівський дендропарк:
• - інше

3. Видовий склад деревних рослин:

Назва виду	Вік (роки)	Кількість	Звідки і ким привезене	Композиційне розміщення
Ялина звичайна	10-30	6	м.Київ, ботанічний сад ім.М.М. Гришка	алея

Примітка:
композиційне розміщення: алеї, групи, бордюри, живі огорожі, солітери (поодиноке
насадження рослин)

Додаток №3

Інформація щодо розробки проекту учнівського дендрарію

Учнівський дендрарій повинен мати колекцію дерев, кущів і ліан для забезпечення навчального-виховного процесу, дослідницької роботи з біології, екології, природознавства, дендрології, а також для виховної та освітньої роботи серед місцевого населення. Слід пам'ятати, що при плануванні насаджень доцільно використовувати наукові принципи формування колекції аби поєднати елементи різних підходів.
Систематичний принцип полягає в тому, що на відведеній ділянці садять дерева, кущі і ліани, які належать до однієї родини чи роду.
Ботаніко-географічний принцип передбачає згрупування рослин, спільних за походженням.
Господарський принцип вимагає розташування рослин за корисними властивостями (наприклад, із декоративними властивостями з харчовими, лікарськими, з цінною деревиною тощо).
Естетичний принцип потребує особливої уваги щодо використання різних дивовижних форм крон, забарвлення листя, які викликають здивування, захоплення, позитивної емоції.
Фізіономічний принцип добору має на меті показати найбільш характерні риси будови, властивостей, особливостей вегетації, цвітіння та плодоносіння дерев і кущів.
Санітарно-гігієнічний принцип реалізується за рахунок створення різних елементів насаджень (захисна смуга від автомобільних доріг) та різних видів дерев і кущів фітонцидними властивостями (хвойні).
Територію учнівського дендрарію доцільно розділити на зони, різні за функціями та режимом користування.

Експериментальна зона відкрита для масових відвідувань учнів (вихованців) вона повинна мати розсадник, дослідні, колекційні ділянки лікарських і рідкісних рослин, а також теплицю.
Експозиційна зона відкрита для масових відвідувань та відпочинку, тому на ній мають бути раціонально розміщені ландшафтні групи дерев і кущів. У межах цієї зони доцільно виділити такі складові:

• ділянка голонасінних рослин,
• ділянка покритонасінних рослин,
• ділянка декоративних кущів,
• ділянка витких рослин,
• ділянка каменистої гірки (рокарій),
• ділянка плодових рослин.

Колекцію голонасінних рослин експонувати в учнівському дендрарії доцільно у вигляді єдиного масиву в окремій частині, деякі види (яловець) у ландшафтних групах центральних ділянок. При формуванні ділянки хвойних слід передбачати створення багатоярусних композицій. Використовуючи в першому ярусі види з родів сосна, ялина, ялиця, модрина; у другому-кипарисових, туя, в третьому -яловець, мікробі ота, карликові форми хвойних.
Ділянка покритонасінних займає найбільшу площу дендрарію і характеризується найвищим систематичним різноманіттям та декоративними формами (плакучі, кулясті, ряболисті, пірамідальні та ін.). В основі насаджень представники природної флори (види з родів дуб, береза, клен, граб, ясен, верба, тополя, липа та ін.). та інтродуценти, у т.ч. екзотичні види (софора, сумах, скумпія, катальпа та ін.).
Особлива роль в озелененні території навчального закладу належить декоративним кущам, які разом із газонами забезпечують високий декоративний ефект в перші 2-3 роки після їх висаджування. Правильним добором і розміщенням кущів у дендрарії можна досягти безперервної зміни гами кольорів протягом усього вегетаційного періоду: наприкінці квітня - форзиція, кизил, у травні - мигдаль, магонія падуболиста, жимолость капріфоль, бузок, спірея японська, вейгела рання, влітку - тамарикс, гортензія, дейція та ін.
Серед витких рослин доцільно культивувати дикий виноград, жимолость витку, виткі троянди, а також трав'янисті рослини (декоративні садові боби, іпомею, гарбуз фігурний та ін.).
Рокарій - це поєднання карликових і низькорослих рослин (як покритонасінних, так і голонасінних) із каменями або залишками старої будівлі.
У плодовому саду доцільно представити різноманітність сортів найважливіших садівних культур.
Загальна принципова схема розміщення експозиційних ділянок в учнівському дендрарії полягає в тому, щоб сконцентрувати у фасадній частині навчального корпусу гарноквітуючі та цікаві за формою групи рослин, які викликають найбільший інтерес у весняно-літній період.
Основне завдання проектування - найкраще використати всі особливості території навчально-виховного закладу (позашкільної установи) з метою вдалого і найбільш доцільного розміщення усіх компонентів озеленення: деревних насаджень, газонів, квітників, алей, доріжок, спортмайданчиків тощо. Під час проектування дендрарію слід враховувати, що зелені насадження з часом будуть розвиватися. Під час закладання учнівського дендрарію слід брати до уваги природну рослинність, яка є індикатором умов місцезростання, що особливо важливо при доборі інтродуцентів і водночас є тим фоном, в який повинен вписатися новостворений дендрарій.
У проектуванні учнівського дендрарію доцільно поєднати окремі елементи двох стилів планування: ландшафтного і геометричного, або регулярного. Якщо ландшафтний базується на природних особливостях місцевості, регулярний є цілком штучним і передбачає створення симетричних доріжок, квітників, газонів тощо. Одним із перших елементів проектування дендрарію є визначення мережі доріжок, їх ширини і розташування. Відповідальним моментом є визначення кількості дерев, кущів і ліан, які передбачено висадити у дендрарії. Асортимент визначають проектанти (спеціалісти) з урахуванням рекомендацій учителя біології. Розміщення дерев, кущів і ліан у дендрарії. Асортимент визначають проектанти (спеціалісти) з урахуванням рекомендацій педагога.
Розміщення дерев, кущів і ліан у дендрарії планується у вигляді груп (куртин), поодиноких екземплярів (солітер) і суцільних насаджень.
Щоб забезпечити дендрарій посадковим матеріалом потрібного асортименту деревно-кущових плодів, необхідно організувати Його вирощування безпосередньо в навчально-виховному закладі (позашкільній установі). З цією метою закладають невеликий розсадник із різними відділами: насінний, шкілка, маточник, вегетативного розмноження, колекційний.

Критерієм для добору рослин дендрарію повинно бути:

• успішне проростання їх в умовах регіону (їх зимостійкість, посухостійкість та інші еколого-біологічні ознаки);
• архітектурно-декоративні ознаки (характер росту, форма і розміри крони, забарвлення листків, плодів і квіток);
• швидкість росту та розвитку;
• можливість одержання вихідного матеріалу (насіння, живців).

Різноманітність видового складу дерев і кущів повинна насамперед задовольняти навчально-біологічним вимогам.