Відкритий польовий практикум

«День Землі»

 

                   Мета заходу: сприяти відновленню народних традицій,  продовжувати втілювати в життя головну мрію наших героїчних предків - виховувати дбайливих господарів землі. Залучати учнів до традицій громадського життя українства, а саме - толоки. Поряд з почуттям гордості за величні традиції предків виховувати і почуття відповідальності перед майбутніми поколіннями за те, який спадок ми їм залишимо.

                   Матеріали та обладнання: слайди, фрагменти відеофільмів, світлини масових заходів та інформація ЗМІ. Садженці дерев та необхідні знаряддя праці.

                   Терміни і поняття:  "толока".

                   Методична розробка: НЕНЦ, відділ екології.

         Хід роботи:

         (Демонстрація слайдів про природу України)

         Вчитель або ведучий:

         Всі ми діти матінки- Землі. І як турботливі і дбайливі нащадки, ми маємо дбати про свою годувальницю. Кожен народ по-своєму, але обов'язково має сприяти її захисту. Для цього потрібно лише усвідомлювати, що ми відповідаємо за все, що нас оточує: за кожне деревце, за кожну квіточку, за кожну зламану гілочку, за кожну краплину води, за кожне пташине гніздечко.      Озирнімося навколо: ліси знищуються без надії на відновлення, води світового океану забруднюються, катастрофічно зменшується кількість питної (прісної) води, а чисте повітря потрібно шукати. Діяльність людини призвела до появи озонових дір. Якби ми ось так ставилися до своїх матерів - очей би від сорому не підвели, але ж Земля  - наша спільна мати...

         1 учень : Близько мільярду кубометрів шкідливих відходів щорічно отруюють повітряний простір України.

         2 учень: Біля 40 мільйонів кубічних метрів сміття щорічно забруднюють нашу землю.

         3 учень: "Реве та стогне" сивий Дніпро - кожного року в його води потрапляє більше 1,5 тисяч метрів кубічних стічних вод. І це при тому, що в Україні на одного жителя припадає близько 100 кубічних метрів прісної води, а це в 10 разів менше ніж у 1995 році.

1 учениця: Нафта, що розлилась в океані та морях знищує все живе. А океан забезпечує нас 40% кисню.

 

         (Демонстрація кадрів з фільму "Голубая планета")

 

          2учениця: Океан седой гремит набатно

                           Он томит обиду в глубине,

                           Черные раскатывая пятна

                           На крутой, разгневанной волне.

 

                           Мы давно «освоили» планету

                           Широко шагает новый век

                           На земле уж белых пятен нету.

                           Черные сотрет ли человек?

 

         1 учень: 60% кисню ми отримуємо від зелених насаджень - тож погляньмо на наші ліси: дерева вирубують для промислових потреб, для підготовки місця під будівельні майданчики, та  для особистих потреб громадян.

         1 учениця: А смітники в лісах і парках, а некваліфікований збір березового соку, а вирубування молодих хвойних дерев напередодні Нового року, а лісові пожежі?

 

         2 учениця: А кожна зламана гілка під час виїздів " на природу", або зрубане на дрова деревце? А якщо таке дозволить собі кожен громадянин України? На скільки тоді нам вистачить "зеленого золота"?

         2 учень: Зелена скарбниця лісів разом із парками, скверами - це "зелені легені" країни," зелені здравниці", зони відпочинку людей. Ліс - це ще й "житловий комплекс" тваринного світу.

         Вчитель або ведучий: В дохристиянські часи слов'яни мали священні гаї і поклонялись старим ясенам, дубам, липам, ліщині та іншим деревам. Під деревами наші предки здійснювали різні жертвоприношення. Вони поклонялися дупластим деревам, обвішуючи їх обрусами. У священних гаях стояли їхні ідоли. Наші предки охоче саджали біля своїх осель дерева і кущі, навіть ті, які не дають плодів, а просто квітнуть і ворушать листям, просто дарують прохолодну тінь і свіжі запахи. Один спостережливий мандрівник у середині ХІХ  століття відзначав у своїх подорожніх нотатках, що українець часто "жертвуючи зовнішнім виглядом сараю, оточить спорудою старовинний дуб або берест і пропустить дерево крізь дах".

         3 учень: " Ми не успадкували природу від своїх батьків, ми її позичили у своїх дітей" - ці мудрі слова спонукають нас звернутися до досвіду минулих часів..

         Вчитель або ведучий: Історично так склалося на Україні, що без взаємодопомоги, без спільної праці неможливим було життя громади. Разом збиралися орати, косити, розкорчовувати, ставити будинки й церкви, мостити шляхи. Разом допомагали погорільцям, а також тим, хто постраждав від стихійного лиха. Така спільна, найприроднішим чином об'єднуюча різних людей  праця, зрозуміла і необхідна всім разом і кожному окремо, називалася толокою.Основним моральним принципом толоки була безоплатна праця цього тимчасового трудового об'єднання. Корені цього звичаю сягають глибокої давнини. Про це свідчить наявність подібних форм колективної праці у багатьох народів: у росіян це - "помочі", в білорусів - "талока", в болгар - "тлака", у поляків - "тлука", у народів Середньої Азії - "хашар".Всюди людей об'єднували глибокоетичні почуття взаємодопомоги в важкі часи . Чому ж нам сьогодні не скористатися досвідом наших предків - досвідом виваженим часом.

         Учень: То ж ми - українці! Кому, як не нам захищати і примножувати те, що залишили нам предки і те , що залишимо ми нашим нащадкам.

         Учениця: Ми успадкували: (демонстрація чудових українських краєвидів) природні багатства з усім їх різноманіттям!

         Учень:  Ми повинні все це не лише зберегти, але й примножити!

         Всі учні разом: Ми нашу країну , наше місто, нашу школу здатні:

         Учень:  прибрати;

         Учениця: прикрасити;

         Учень:  озеленити;

         Учениця: заквітчати.

         Учень: Якщо кожен учень нашої школи посадить одне деревце -  навколо школи з'явиться парк! Наш клас вже долучився до цієї справи (демонструються світлини та фрагменти відео природоохоронних акцій, що проводилися класом). А якщо кожен учень нашої держави посадить одне деревце - наша держава перетвориться в квітучий сад! То ж запрошуємо на зелену толоку!

         Вчитель: А щоб працювалося веселіше, пропоную провести змагання на кращий міні-парк!

         Всі учні разом: До справи! Хто з нами? Приєднуйтесь!

         Захід завершується посадкою молодих дерев.

 

З приводу публікації та цитування звертатися: verbitskiy@nenc.gov.ua (Володимир Валентинович Вербицький). При цитуванні посилання на сайт www.nenc.gov.ua обов`язкове.