Взаємодія наукових установ, закладів загальної середньої, позашкільної та професійної освіти по створенню індивідуальної освітньої траєкторії

Основним джерелом економічного зростання та прогресу в сучасній економіці є інтелектуальний капітал, унікальні навички та здібності людей з просування інновацій у сфері своєї діяльності, їх вміння адаптуватися до постійно мінливих умов бізнесу, науковий потенціал суспільства. Рівень конкурентоспроможності України в багато в чому буде залежати від того, наскільки успішно вона впорається із завданням побудови інноваційної економіки, в якій створені всі необхідні умови, структури і механізми, що сприяють появі нових знань, їх поширення, капіталізації та ефективному використанню.
Це ставить перед системою освіти завдання організації підготовки фахівців для нової економіки, спеціалістів, здатних генерувати знання, управляти знаннями і отримувати економічний ефект, використовуючи знання. Це завдання можливо вирішити розвиваючи форми і методи інтеграції установ науки та закладів освіти.
Сучасна позашкільна еколого-біологічна освіта має бути випереджувальною за своїм впливом на суспільство. Це означає, що вихованець центру еколого-натуралістичної творчості, згодом випускник вищого навчального закладу, має нести в економіку і суспільство імпульс поступального розвитку, а не просто бути професійно підготовленим до виконання певної роботи. Такий випускник, відповідно, має бути носієм передових знань і компетенцій у своїй професії. Це вимагає інноваційного шляху розвитку центрів еколого-натуралістичної творчості. Погляд на позашкільний навчальний заклад як на соціальний інститут, що забезпечує учнів та їхніх батьків тільки освітніми послугами, вже втрачає свою актуальність. Сучасний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді розпочинає працювати в форматі науково-освітнього співтовариства, яке покликане генерувати нові знання, використовувати їх для підготовки фахівців, поширювати, перетворювати їх в готовий комерційний продукт і задовольняти потребу в ньому як окремих людей, так економіки і суспільства в цілому. В результаті інтеграційних процесів позашкільний навчальний заклад поступово трансформується в науково-освітню корпорацію.
Існування і розвиток науки в нових умовах стало неможливим без вдосконалення форм і методів її інтеграції з навчальним процесом в закладах освіти, реформування всієї системи управління інтегрованим науково-освітнім комплексом, націленого на досягнення стратегічних цілей і зміцнення народногосподарської функції. Зазначене актуалізує проведення аналізу та визначення форм і умов розвитку інтеграції закладів загальної середньої, позашкільної, професійної освіти і установ науки при переході до інноваційної економіки.
Роль і значення інтеграції науки і освіти в сучасному суспільстві повною мірою усвідомлюється як на політичному, так і на професійному рівні державного управління в нашій країні. Однак одного цього розуміння далеко не достатньо для визначення ефективних методів і форм управління цим процесом, особливо в умовах інноваційної економіки. Реальна інтеграція науки і освіти, що призводить до інноваційних ефектів, виникає не за допомогою структурного або інституційного об'єднання наукових установ і закладів освіти, а в результаті формування і розвитку особистості наукового і педагогічного працівника, виконання ними певної інтегральної функції у сучасній соціально-економічній системі. Теоретичною основою для проведення аналізу стратегічних позицій позашкільних навчальних закладів як інтегрованих науково-освітніх комплексів, обгрунтування необхідних умов, напрямів і форм їх розвитку в умовах інноваційної економіки є визначення поняття інтеграції наукових установ і закладів освіти як феномена, що характеризує процес взаємодії, взаємопроникнення і взаємодоповнення науково-дослідної та навчально-виховної діяльності, що спонукає суб'єктів цієї діяльності до стану перманентного творчого пошуку.

Очевидно, що об'єднання ресурсів вищих навчальних закладів-учасників інтеграційного процесу не тільки забезпечить істотне зниження витрат на розробку освітніх програм позашкільних навчальних закладів, включаючи їх навчально-методичне, технологічне забезпечення і педагогічний супровід, а також маркетингову підтримку, що дозволить їм бути більш інвестиційно привабливими. Спільно з викладачами вищих навчальних закладів здійснюється проектування індивідуальних освітніх траєкторій учнів з використанням принципу модульності, що реалізується через модуль базової освіти (обов'язкову освіту), варіативний модуль (що передбачає вибір), модуль корекції (створений для врахування індивідуальних особливостей учасників), модуль організаційно-педагогічного забезпечення.
Грунтуючись на базових характеристиках інноваційної епохи, можна сформулювати такі унікальні риси інтегрованого науково-освітнього комплексу, як базового елементу національної інноваційної системи:
- оптимальні умови для максимально можливого розкриття творчого потенціалу всіх суб'єктів науково-освітньої діяльності;
- наявність великої науково-експериментальної та технологічної бази;
- наявність механізмів, що сприяють орієнтації суб'єктів науково-освітньої діяльності не тільки на досягнення соціально значущих цілей, але й комерційного ефекту.
Найбільш повно ці риси проявляються у тих інтегрованих науково-освітніх комплексах, де істотний розвиток отримують корпоративні принципи організації та управління. Це дозволяє зробити висновок про те, що трансформація закладів освіти у процесі поглиблення інтеграції науки і освіти в науково-освітню корпорацію може розглядатися як стратегічна відповідь на виклики епохи інновацій.
Результатом пошуку нових форм взаємодії установ науки і закладів освіти, які мають зробити суттєвий внесок в створення механізму збалансованого розвитку системи позашкільної освіти, підвищення її якості є створення Інституту біологічних стажувань, Всеукраїнської заочної біологічної школи, Природничого ліцею, науково-виробничого комплексу (спільно з Переяслав-Хмельницьким державним педагогічним університетом), організації діяльності в сфері ІКТ, проведення конкурсів, літніх практик, підготовка тематики і методики дослідницької роботи, науково-методичних посібників, проведення науково-практичних конференцій, поширення новітніх психолого-педагогічних розробок тощо.
Вищезазначене свідчить про формування готовності позашкільних навчальних закладів до створення освітніх комплексів нового типу -- мережі юннатівських технопарків.
Організація роботи технопарків дозволить школярам ознайомитися з новими технологіями, які визначають вектор розвитку України, знайти застосування своїм здібностям. З'являється шанс на ранньому етапі виявити здатних до творчості дітей і дати їм можливість розвинути здібності.
Методологічною основою діяльності юннатівського технопарку є сучасні педагогічні ідеї особистісно-орієнтованого навчання у творчій діяльності; ідеї профілізації, диференціації та індивідуалізації навчання на основі створення ситуації успіху та діалогу в контексті "Я-концепції": "Я-реального" та "Я-ідеального"; ідеї «спільної творчості в навчально-пізнавальній діяльності". Названі ідеї грунтуються на принципах організації продуктивної пізнавальної діяльності учнів:
1) ставлення до учня як до суб'єкта діяльності, визнання його права на власну думку й індивідуальну освітню траєкторію;
2) формування особистісного (суб'єкт-суб'єктного) стилю взаємин учня з однолітками і педагогами;
3) організація активної взаємодії учнів з однолітками і створення ситуацій взаємозбагачення;
4) створення позитивного емоційного фону навчання, атмосфери емоційного підйому і відчуття успіху, формування почуття впевненості і захищеності;
5) задоволення прагнення учнів брати участь у цікавій творчій продуктивній діяльності для компенсації відсутності або недостатньої кількості часу для освоєння досвіду самостійної пізнавальної, творчої, продуктивної діяльності.
Практика становлення профільного навчання у взаємозв'язку і наступністю базової та позашкільної освіти свідчить, про те, що проектування нових педагогічних систем, у тому числі і систем хімічної та біологічної освіти, це комплексне завдання, вирішення якого потребує взаємодії зусиль не тільки педагогів і батьків, але і місцевих державних адміністрацій, вчених галузевих інститутів НАН України та НААН України, фахівців агропромислових підприємств, працівників державних екологічних організацій.
У зв'язку з цим виникає проблема моделювання такої педагогічної системи, яка б відповідала тенденціям збалансованого (сталого) розвитку сучасного суспільства й одночасно дозволила б досягти рівноваги гуманітарної і технічної (технологічної) складової в підготовці школярів до продуктивної участі в розбудові економіки країни і мотивувати їх на освоєння інженерно-технічних професій.
Для вирішення цієї проблеми потрібно подолати такі суперечності:
- між наростанням обсягу інформації про досягнення науки, техніки і зниження кількості годин у навчальному плані загальноосвітньої школи з предметів природничо-наукового і технологічного циклів;
- між зростанням інтересу підлітків до нових напрямків науки і техніки та станом матеріально-технічної бази школи для розвитку діяльності об'єднань школярів з хіміко-біологічного профілю;
- між прагненням педагогів до інноваційної діяльності та відсутністю у них досвіду творчої, науково-дослідної продуктивної діяльності в галузі науки, техніки та виробництва.
Створення технопарку спрямоване на вирішення завдання організації участі молоді в продуктивній творчій діяльності і одночасно включення її в сферу економіки через «мале підприємництво та малий бізнес". В умовах стрімкого науково-технічного прогресу на тлі ринкових відносин оптимальною формою організації науково-дослідної творчості та навчально-дослідницької діяльності молоді в країнах Європи стали «Технопарки» та «Бізнес-інкубатори». Саме малі підприємства формують той самий середній клас, який є основою стабільності будь-якого суспільства.
Створення технопарку з елементами бізнес-інкубатора здійснюється на засадах:
• надання можливості участі у творчій продуктивній праці учнівській молоді в позаурочний час;
• освоєння сучасних технологій розробки та вдосконалення технічних пристроїв і систем в інтересах людини, суспільства і держави;
• освоєння досвіду надання населенню послуг за доступною ринковою ціною;
• самофінансування;
• співпраця і довіра в співтоваристві підприємців;
• незалежність й громадянська активність.
В Україні відомий досвід успішної роботи технопарків при Національному технічному університеті "Київський політехнічний інститут". Ця організація зарекомендувала себе як інструмент залучення молоді до активної творчої продуктивної діяльності на основі освоєння нових технологій.
Основною метою програм інкубації є підготовка успішних випускників, які можуть самостійно існувати після "випуску" з «інкубатора», як правило, через два або три роки після зарахування до програми. Ідеальним для їхньої роботи є прагнення поєднувати розвиток дослідницької, винахідницької, раціоналізаторської творчості учнів та отримання прибутку шляхом надання максимальної кількості послуг населенню безпосередньо на робочому місці. Основна ідея програми полягає у вихованні в учнівському середовищі високих стандартів бізнесу найзручнішим для них і ненав'язливим чином.
Структура діяльності «Юннатівського технопарку» може складатися з навчально-виробничого блоку, блоку навчально-методичного забезпечення та блоку адміністрації. Навчальна робота може реалізовуватися в лабораторіях навчально-виробничого блоку і вирішувати такі педагогічні завдання:
- ознайомлення учнів з основними напрямками історії природознавства і розвитку технічних ідей, винахідництва і раціоналізаторства, з нормативно-правовими основами захисту прав інтелектуальної власності;
- формування самоосвітніх, дослідницьких, конструктивно-проектувальних компетенцій;
- формування інформаційних компетенцій, вміння застосовувати методи пошуку нових технічних рішень з використанням сучасних ІКТ;
- виявлення і розвиток здібностей учнів, які виявляють підвищений інтерес до науки, інженерної екології та навчально-дослідницької діяльності;
- формування мотивації до дослідження в галузі історії науки, особливостей творчості авторів Великих відкриттів;
- формування в учнів мотивації до освоєння досвіду підприємницької діяльності.
В творчих об'єднаннях «Юннатівського технопарку» можуть бути реалізовані програми позашкільної освіти з різних напрямків творчої діяльності, наприклад:
- ландшафтний дизайн та дизайн середовища (художнє конструювання, технічний дизайн, декоративно-прикладне мистецтво тощо);
-виробництво сільськогосподарської продукції, продукції бджільництва;
- проектно-конструкторська і технологічна діяльність з різних напрямків науково-технічної творчості (екологічно-чисті, гнучкі технології, біоніка, нано-технології, сучасні інформаційні технології тощо);
- розробка навчально-методичних комплектів та засобів психолого-дидактичної підтримки освітнього процесу, які забезпечують педагогічні, психологічні, організаційні умови, що сприяють отриманню очікуваних результатів.
Реалізація програм позашкільної освіти в умовах технопарку передбачає використання різних форм діяльності (навчальні заняття, диспути, семінари, практикуми, конференції, виставки творчості, змагання, фестивалі тощо), які сприяють посиленню базової складової загальної освіти, освоєння соціокультурних та духовно-моральних цінностей та практичної підготовки учнів до життя та професійної кар'єри в умовах соціальних змін.

Структура змісту діяльності «Юннатівського технопарку»
Функції: мотиваційна (формування стійкої мотивації до пізнання та творчості); навчально-інформаційна; соціально-інтеграційна.
Напрями освітньої діяльності: екологічна, природничо-наукова, аграрна, конструкторсько-технологічна, художньо-естетична, соціально-педагогічна.
Види діяльності:пізнавальна, комунікативна, виконавська, творча.
Організаційні форми діяльності: творчі об'єднання за інтересами: факультативи, елективні курси, студії, олімпіади, конференції, захист проектів, конкурси, змагання, виставки, фестивалі тощо.
Методичне забезпечення. Розробка комплексних та експериментальних програм позашкільної освіти, навчально-методичних комплектів; психолого-дидактичного забезпечення; проведення семінарів; практикумів; (підготовка методичних рекомендацій, сценарів, рекламної продукції тощо); моніторинг результатів діяльності учнів.
Управління системою позашкільної освіти: цілепокладання, аналіз, планування, організація, контроль і оцінка, регулювання і корекція організаційних форм, методів, технологій, змісту та результатів діяльності.
Опис складу та основних напрямів діяльності «Юннатівсьного технопарку»
Зміст навчально-виробничого блоку відображає основні напрями науково-технічного прогресу і має такі лабораторії:
1.Лабораторія енергоефективності, впровадження відновлювальних джерел енергії:
а) вітряні установки ;
б) - пристрої для перетворення сонячної енергії; пристрої для перетворення біоматеріалів в електрику (біоенергетика), пристрої для накопичення і зберігання електричної енергії (акумулятори, конденсатори) тощо.
2.Лабораторія проектування ландшафтного дизайну, дизайну середовища, моделювання, художнього конструювання та декоративно-прикладного мистецтва:
- проекти ландшафтного дизайну, дизайну середовища закладів освіти, соціальних закладів, малих підприємств тощо;
- зразки упаковки різних товарів, товарні знаки, емблеми, рекламні буклети, кольорове оформлення зразків сільськогосподарської продукції тощо.
3.Лабораторія екологічного моніторингу:
- система збору інформації про стан навколишнього повітряного середовища;
- пристрої для експрес-аналізу якості води тощо.
4.Лабораторія проектування, моделювання та конструювання пристроїв для переробки відходів промисловості:
- пристрої для розпізнавання та сортування певних типів сміття з метою подальшої більш ефективної його переробки й утилізації.
5.Лабораторія сучасних агротехнологій :
- поширення нових сортів;
- технологій тваринництва;
- створення генних банків рослинних ресурсів;
- визначення вмісту нітратів в сільськогосподарських продуктах;
- розгорнення дослідницької роботи з насінництва та насіннєзнавства сільськогосподарських культур;
- провадження й поширення ефективних, маловитратних, ресурсоощадних й екологічно безпечних технологій вирощування сільськогосподарської продукції з високими споживчими й естетичними якостями тощо.
Блок науково-методичного забезпечення
Мета: забезпечення навчально-виховного процесу ефективними засобами підтримки навчання, виховання та розвитку учнів.
Завдання: - створення та поповнення банку даних з інформаційного та технологічного забезпечення основних напрямів діяльності закладу з використанням ІКТ;
- систематизація засобів програмно-методичного психолого-дидактичного забезпечення, контролю результатів педагогічної діяльності (навчання, виховання, розвиток);
- систематизація результатів моніторингу та засобів нормативно-правового забезпечення управлінської діяльності фахівців;
- забезпечення підготовки та проведення щорічних масових заходів (положення про проведення).
Технологічна функція:
- розроблення алгоритмів складання навчально-тематичних планів і програм;
- розроблення алгоритмів складання навчально-методичних матеріалів та засобів психолого-дидактичного супроводу занять;
Дослідницька функція: проведення науково-дослідної роботи (НДР) і дослідно-експериментальної роботи (ДЕР); складання аналітичних звітів за результатами; участь у роботі науково-практичних конференцій.
Експертна функція: експертиза програмно-методичних, психолого-дидактичних та нормативно-управлінських матеріалів.
Інформаційна функція: виявлення і формування банку даних про досвід діяльності (в місті, регіоні, Україні, зарубіжний); підготовка матеріалів про досвід популяризації досягнень учнів в ЗМІ; інформація учнів та педагогів про екологічні акції (конкурси, огляди, фестивалі, конференції, змагання тощо), що проводяться в нашій країні і за кордоном у сфері екологічної діяльності, інформація про нові публікації з різних профілів еколого-натуралістичного напряму, (спільно з бібліотекою); інформація про заклади освіти, в яких учні могли б продовжити професійну освіту з профілю діяльності, який їх зацікавив.

Очікуваний результат: створення технопарків дасть можливість набути досвіду реальної інтеграції учнів в умовах ринкової економіки, освоєння ними сучасних методів пошуку нових технічних рішень, динамічного розвитку соціальних відносин у продуктивній еколого-натуралістичній творчості й призведе до таких основних позитивних результатів:
- підвищення рівня освіти при вивченні курсів природничо-наукових дисциплін і технологій в основній школі;
- вдосконалення якості початкової професійної освіти, досягнення відповідності між можливостями системи освіти, поточними та перспективними потребами ринку праці;
- здійснення перепідготовки вчителів за профілем нових технологій;
- вирішення проблеми продуктивного дозвілля в позаурочний час;
- встановлення повноцінних зв'язків загальної, позашкільної та професійної освіти з вишами і підприємствами;
- залучення талановитої молоді в сферу науки, вищої освіти та інноваційної діяльності.